Вір'я, -р'я, с. 1) соб. Жерди. 2) Изгородь изъ жердей.
Діду́х, -ха́, м. или діду́ха, -хи, ж. 1) Солома, которую стелять въ хатахъ наканунѣ Рождества Христова. 2) Фитиль, напитанный остатками отъ перечистки воску. 3) Пробка изъ соломы. 4) Связка тростника или соломы, употребляемая для загорожи или обшивки стѣнокъ куреня и т. п.
Житня́нка, -ки, ж. Ржаная солома.
Змажка, -ки, ж. Ум. отъ змага.
Кашка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ка́ша. Кашка. Мовчи, язичку, кашки дам. 2) Раковая или рыбья икра. Ото, що товста шийка, то рачиха з кашкою. 3) Внутренности насѣкомыхъ. 4) Различныя растенія: Spiraea Ulmaria L, Trifolium repens, Capsella Bursa Pastoris, Lycium flos cuculi (кашка червона), Galium verum (кашка жовтенька). 5) березова кашка. = березова каша. Хведько не вчивсь і скоштував березової кашки.
Лахманка, -ки, ж. Отрепье, лоскутъ.
Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Піхом нар. Пѣшкомъ. Пійшли хто піхом, хто возом. До отця, до матки у гості він і піхом прибуде.
Рабування, -ня, с. Грабежъ. Рабуванням чужих осель живилися.
Розмолоти, -мелю, -леш, гл. Размолоть.
