Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

острушки

Острушки, -шок, ж. 1) Цвѣты: кавалерскія шпоры. 2) Стружки. Чорт взявся стругати вовка, а з остружків зробилися шершні. Чуб. І. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТРУШКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТРУШКИ"
Благостиня, -ні, ж. Доброта, милость, благодѣяніе. Слава ж тобі, чернче, твоїй благостині. Чуб. V. 1167. До кого мені сховатись, де шукати благостині? К. Псал. 11.
Зідра́ти, здеру, -ре́ш, гл. = здерти.
Муде́рний, муде́рський, -а, -е. Искусный. Желех. Вх. Зн. 38.
Напроти́ти, -рочу́, -ти́ш, гл. Напречь. Cм. напрутити 1. Дикий кабан зімою риє землю — рило в його м'ягке, а він його так напротить, що риє краще, як лопаткою. Терск. об.
Натяти, -ся. Cм. натинати, -ся.
Посинілий, -а, -е. Посинѣвшій. Посинілі руки. Мир. Пов. І. 158 б.
Прихахулити, -лю, -лиш, гл. = причепурити. Да ми в чоботи (сваху) да обуємо, таки сваху да прихахулимо. Грин. III. 431.
Теслярський, -а, -е. Плотничій. Рівняє роботу теслярську до косарської. Ном. № 9037.
Хробацтво, -ва, с. = робацтво. Гн. II. 27.
Шкора, -ри, ж. Кусокъ сосновой коры, служащей поплавкомъ въ рыболовномъ снарядѣ кармаки. МУЕ. I. 40 — 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТРУШКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.