Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хаботя

Хаботя, -ті, ж. Неповоротливая, медлительная женщина. Сам піде, або пішла хаботю. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБОТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБОТЯ"
Вигубити Cм. вигублювати.
Дру́жбити, -блю, -биш, гл. Быть дружбою, шаферомъ на свадьбѣ. Вх. Лем. 411. Було б тобі не дружбити, було б тобі свині пасти. Насмѣшл. свад. пѣсня. Рк. Макс.
Кожом'яківна, -ни, ж. Дочь кожевника. Везе на батьківщину башту кожом'яківну. Г. Барв. 253.
Панова, -ви, ж. 1) = панва. 2) Раст. Tropaeolum Majus L. ЗЮЗО. І. 173.
Поладити, -джу, -диш, гл. Починить; приготовить, смастерить. Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твого біль поїду. Чуб. III. 370. Поладила якось драбину. Чуб. І. 6.
Порано нар. Рановато. Квітки робленої було ще надівати не дає: порано ще каже, небого, ще вигуляйся, підіймись на кірх, — тоді й квітки. Г. Барв. 65. Порано встала. Г. Барв. 73.
Порозв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розв'язатися, но о многихъ.
Рицарювати, -рюю, -єш, гл. = лицарювати. К. ЧР. 191.
Ухоркатися, -каюся, -єшся, гл. Умаяться. О. 1862. І. 38. Обидві ухоркались, аж піт пройняв. Мир. Пов. I. 113.
Цвоняк, -ка, м. Часть, кусокъ составного обода деревяннаго колеса. Полный ободъ составляется изъ 6 цвонякі́в. Литин., Камен. у. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБОТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.