Да́тешній, -я, -є. Платящій подать.
Допа́стися Cм. допадатися.
Замі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Забрасывать, закидать. 2) Забрасывать, оставлять, не употреблять. Сей звичай тепер замішують.
Кавтан, -на, м. Родъ полукафтанья съ откиднымъ воротникомъ, — женская праздничная одежда галицкихъ горожанокъ. Ум. кавтаник.
Панібрат, -та, м. Короткій знакомый, пріятель. Е, та й дурний же ти, панібрате. Чого його бояться? Зо мною він як панібрат. бути за панібрата. Относиться по товарищески, фамильярно.
Понаходити, -джу, -диш, гл.
1) Найти, разыскать (во множествѣ).
2) Сойтись, прійти (о многихъ). З запорожжя понаходило таки чимало братчиків січовиків.
Поприходити, -димо, -дите, гл. Прійти (о многихъ). Всі поприходили до його. У неділю поприходять з служби.
Постій, -тою, м. Постой. Прийшли у ту слободу, де вона жила, салдати на постій. Біднили нас постоями (ляхи).
Умлівати, -ваю, -єш, сов. в. умліти, -лію, -єш, гл. 1) Млѣть, обомлѣвать, обомлѣть. Не бачила сова сокола: як уздріла, аж умліли. Як уздріла Ганнусенька, на ніженьках вмліла. А в козака серце умліває, а в дівчини — кров'ю окипає. З жалю умліває. З голоду вмліває. 2) = упрівати 2. Борщ умлів уже добре.
Шпент, -ту, м. Въ выраженіи: до шпенту. До тла. Хата до шпенту згоріла.
