Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піваркуш

Піваркуш, -ша, м. Полулистъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВАРКУШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВАРКУШ"
Бунтовник, -ка, м. Бунтовщикъ. К. ЧР. 411. Лихі бунтівники, перевертні щоденні. К. Псал. 177.
Гробо́чок, -чка, м. Ум. отъ гріб.
Дві́йка, -ки, ж. Двойка въ картахъ.
Єзуїтський, -а, -е. Езуитскій.
Искрястий, -а, -е. = искристий. МУЕ. III. 87.
Кошаниця, -ці, ж. Скошенный на траву хлѣбъ. Ой пшениця, кощаниця — товарові паша. Мил. 80.
Кпити, кплю́, кпиш (з ко́го, з чо́го), гл. Трунить, насмѣхаться. Було не кпити з Микиті, бо Микита і сам кеп. Ном. № 7093. Давно се діялось колись; ще як борці у нас ходили по селах, та дівчат дурили, з громади кпили, хлопців били. Шевч. 565.
Крумкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Вх. Лем. 428.
Папа I, -пи, м. Папа, римскій первосвященникъ. Чуб. I. 289.  
Скергеля, -лі, об. Болѣзненный человѣкъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІВАРКУШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.