Вадитися, -джуся, -дишся, гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося.
Відпочин, -ну, м. Отдыхъ. Карим очам спання нема, ніжкам — одпочину.
Жа́ждувати, -дую, -єш, гл. = жадати. Хворий жаждує того й того.
Забльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заблюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. 1) Начинать, начать блевать, рвать. 2) Выпачкивать, выпачкать блевотинами.
Знидіти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть, исхудать. Аж знидів, ждучи грошей. Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи. Аби зниділи як віск на огні, піна на воді, роса на траві; так аби зниділи уроки от...
Оріхівка, -ки, ж. = лускогоріх.
Потемний, -а, -е. Темноватый.
Поторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Саморобний, -а, -е. Самодѣльный, домашняго приготовленія. Це сукно саморобне.
Уволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. уволити, -лю, -лиш, гл. Исполнять, исполнить (желаніе). Вволив єси, чого ледачі допевнялись. К. Пс. 244. вволити во́лю. Исполнять желаніе. А циганочко да ворожечка, ой уволи мою волю: да причаруй ти да козаченька, що гуляє зі мною.
