Багатенький, -а, -е., Ум. отъ багатий. Довольно богатый. Був собі один чоловік багатенький, мав собі корів доволі. Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька, то взяв би тебе до себе, до свого батенька.
Браво нар. Хорошо, красиво. Казав москаль «право», та й збрехав браво. посл. ум. бравенько, бравесенько.
Ватажний, -ного, м. = ватажок.
Вищезнути, -ну, -неш, гл. Исчезнуть, уничтожиться, истребиться. Вищезає жито. Каченята вищезли: ворони вихапали.
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
Зблуди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Заблудиться, сбиться съ дороги. Широкая доріженька, коли б не зблудити. 2) Ошибиться. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш.
Кормити, -млю, -миш, гл. Кормить. Хлібом кормлють, а стеблом очі колють.
Приятельство, -ва, с. Дружба.
Справдешній, -я, -є. Настоящій. Справдешній козак. Плутон чи Вельзевул у них не справдешня істота.
Теметів, -това, м. Кладбище.
