Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

ма
мабіть
мабути
мавка
мавпа
мавський
магазей
магай-бі!
магала
магирка
магистрат
магистратський
магичний
магівниця
магляза
магнат
магнатерія
магнитий
магніт
магнітний
магометанин
магометанка
магометанський
магоник
магура
маґель
маґельниця
маґеран
маґерка
маґіль
маґільниця
маґлівниця
маґлювати
маґнес
маґнесувати
маґоль
маґро
маджер
мадзур
маєт
маєтний
маєтність
маєток
мажа
мажара
мажний
мажорка
мажчир
мазальник
мазальниця
мазаний
мазанка
мазання
мазарня
мазати
мазатися
мазґливий
мазепа
мазепин
мазепський
маззя
мазило
мазій
мазійка
мазільник
мазільниця
мазка 1
мазка 2
мазлюка
мазниця
мазнути
мазун
мазунча
мазунчик
мазур
мазуратий
мазурок
мазуха
мазь
мазя
мазяр
мазярка
маївка
май I
май II
майбуть
майва
майдак
майдалати
майдан
майданний
майданник
майдати
майже
майка
майкут
май-май-май III
майний
майно
майнути
майовий
майор
майорити
майорці
майран
майстер
майстерія
майстерний
майстерно
майстерня
майстерова
майстерство
майстерський
майстрат
майстрацький
майстро
майстрова I
майстрова II
майстровий
майстрович
Гребіне́ць, -нця́, м. Гребенка, гребень, гребешокъ. Вас. 164. Стояла Мар'я під вінцем, розчесала русу косу гребінцем. Чуб. ІІІ. 207.
Крадемці нар. = крадькома. Вх. Зн. 29.
Му́рга, -ги, ж. Мѣра поверхности: три морга. Кіевск. у.
Пишність, -ности, ж. Пышность, важность. З гордостю, за пишностю з глави шличка не здиймали. АД. І. 193.
Підпомагати, -га́ю, -єш, сов. в. підпомогти́, -жу́, -жеш, гл. Помогать, помочь. Підпомагає спасенному задумові. К. ЦН. 312.
Поденно нар. Поденно. Піду я поденно робити. МВ. (О. 1862. III. 72). Поденно до людей хожу. Г. Барв. 270.
Порозділятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Раздѣлиться (во множествѣ).
Присівок, -вку, м. 1) Прибавка работнику къ денежной платѣ въ видѣ куска полевой земли, засѣваемой хозяиномъ, урожай съ котораго собираетъ работникъ. Чуб. VI. 76, 405. На присівок дав му півдесятини. Камен. у. 2) Посѣвъ, засѣянное поле. Ой пила я в понеділок, та й пропила ввесь присівок. Грин. III. 324. Як зраня (на Дмитра) дує вітер, то ранний присівок буде добрий; як в полудне, то середний; а як вечером, то пізний. МУЕ. III. 50.
Споводувати, -ду́ю, -єш, гл. Вызвать, послужить причиной,
Тупотіння, -ня, с. = тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю. Левиц. Пов. 139.
Нас спонсорують: