Відважити, -ся. Cм. відважувати, -ся.
Відпрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. відпроситися, -шуся, -сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Циган насилу одпросився, — вони його покинули та й пішли. Відпросились у матері у Київ.
Де́спо́т, -та, м. Деспоть. Вони брати і христіяне, а ти собака, людоїд, деспот скажений.
Досу́кування, -ня, с. Досучиваніе.
Засльози́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Облиться слезами. Плакала дівчина, засльозилася.
Надменши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Уменьшиться, умалиться.
Нехибкий, -а́, -е Стойкій. А не погнувся, як твердий дуб, Тарас Шевченко, встояв на своїх ногах до кінця щирим нехибним українцем.
Пиріяка, -ки, м. Ув. отъ пирій.
Преміч, мочі, ж. Сила, наибольшая сила. З усієї премочі смикнув.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик.