Берізка, -ки, ж.
1) Ум. отъ береза.
2) Раст. а) Вьюнокъ, Convolvulus arvensis L. б) Cuscuta epilinum.
Вісник, -ка, м. У столяровъ, бочаровъ: скобель.
Підклад, -ду, м.
1) Подстилка. Одокія положила сестру на підклад.
2) Потникъ, подкладываемый подъ сѣдло.
3) Родъ рыболовнаго сака, растянутаго на 4 угла. Части: саківно — сѣть, дуги двѣ палки накрестъ, растягивающія сѣть, держак — древко.
Попрокушувати, -шую, -єш, гл. Прокусить (во множествѣ). Вовки задавили двоє овець, попрокушували горла.
Поріженько, -ка, м. Ум. отъ поріг.
Потупати, -паю, -єш, гл. 1) Пойти, пойти стуча ногами. Потупали діти. 2) — що. Оставить слѣды на чемъ, ходя. Ступенці на пісочку знати: русалочки потупали.
Ростирхати, -хаю, -єш, гл. Раздергать, разбросать. Ростирхав солому.
Скаятися, скаюся, -єшся, гл. Раскаяться. Чорна гречка, білі крупи, не впадайся, дівча, в руки, бо як мені попадешся, то й на послі не скаєшся.
Стая, стаї, ж.
1) Жилище гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах. — 187. Там в стаї ватаг на флояру грає.
2) Рядъ. Стая кіп.
3) = ліса 2.
Чамара, -ри, ж. Верхняя одежда галицкаго мѣщанина, то-же, что и капота у него-же, но болѣе украшенная тесьмою и кистями и застегивающаяся висячими петлями.
