Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мусульманин
мусульманка
мусульманський
мусяндровий
мутити
мутитися
мутний
мутник
мутно
мутушати
муха
мухавка
мухариця
мухомор
мухорка
муц
муцик
мучанка
мученик
мученицький
мученицьтво
мучениця
мучення
мучитель
мучителька
мучити
мучитися
мучник
мучниця
мушара
мушарка
мушва
мушія
мушка 1
мушка 2
мушкет
мушкетний
мушкетюка
мушковий
мушлин
мушляти
муштай
муштатий
муштер
муштра
муштравина
муштровий
муштрування
муштрувати
муштруватися
мущенин
мущинський
мущирний
мущирь
мчалка
мчати
мчатися
мша
мшаль
мшаник
мшедь
мшити
мшитися
мшиця
м'я
м'явкати
м'ягкий
м'язі
м'який
м'якина
м'якість
м'яко
м'якота
м'якуватий
м'якуш
м'якушечка
м'якушка
м'якчити
м'якшати
м'якшити
м'ялиця
м'яло
м'яльниця
м'ясарь
м'ясиво
м'ясний
м'ясниці
м'ясо
м'ясовий
м'ясожерець
м'ясожерний
м'ясце
м'ята
м'яти
м'ятися
м'ятка
м'яткий
м'ятлиця
м'ятний
м'яхкий
м'яцкати
м'яч
м'ячка
м'яшкурити
Балакун, -на, м. Говорунъ, болтунъ К. Дз. 96.
Вишкрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вишкребти, -бу, -беш, гл. = вискрібати, вискребти.
Враждувати, -дую, -єш, гл. — на кого. Быть недовольнымъ на кого, гнѣваться, сердиться на кого. Враждують люде на Грицька, бо він з поля забірає чужі копиці. Волч. у. Народ і так на мене враждує. О. 1862. II. 31. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене. Грин. ІІІ. 251.
Зшити Cм. зшивати.
Искорка, -ки, ж. Ум. отъ искра.
Кефала, -ли́, ж. Кефаль.
Лож, -жі, ж. Ложа, прикладъ ружья. Шух. I. 229.
Маломо́цний, -а, -е. Малосильный.
Покошлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить. Хто це тобі так волоссячко покошлав? Харьк. у.
Стрижай, -жая, м. = стрижій 2. Стригти (вівці) приходять стрижаї з слобід. О. 1862. V. Кух. 33.
Нас спонсорують: