Додави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давя, дойти до кого, чего. Въ сказкѣ. Кіт давай зараз миші давити, давай давити, та додививсь до самого їхнього (мишачого) царя.
Зале́глість, -лости, ж. Недоплата, недоборъ, недоимка.
Ли́штва, -ви, ж. 1) Вышивка бѣлыми нитками въ видѣ глади. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? А мені хрещена мати лиштву вишивала. 2) Обшлага рукавовъ мужской или женской рубахи. Вообще обшивка, оторочка въ рубахѣ или юбкѣ. 3) Планка. На шпарках лиштва. Боковыя планки въ крышкѣ сундука. 4) Наличникъ (въ окнахъ, дверяхъ). 5) Продольный брусокъ створчатаго окна. Ум. ли́штовка.
Ма́мин, -на, -не. Маминъ. Я маминих (чобіт) не взував, бо без підків і пришов.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино.
Напхи́катися, -каюся, -єшся, гл. Нахныкаться.
Одім.. Cм. отъ відімкнути до відімщення.
Опранцюватіти, -тію, -єш, гл.
1) Покрыться сифилитическою сыпью.
2) Сильно опротивѣть. Аж опранцюватіє з тобою балакавши.
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Турченя, -няти, м. Турокъ-ребенокъ. Ум. турченятко. Люляй, люляй, турченятко!
