Вистромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вистромити, -млю, -миш, гл. Выставлять, выставить, выткнуть. Вистромила (лисиця) хвоста з нори. З куща вистромила рило.
Ману́шечка и манишка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його.
Перегнітити, -гнічу, -тиш, гл. — себе. Подавить, обуздать. Оліхвер вилаяв мене ні за віщо, ще й ударив, — я себе перегнітив: одійшов та й край.
Покадити, -джу́, -диш, гл. Покадить. Я тютюном покадила, а редькою споминала.
Прикрість, -рости, ж.
1) Непріятность. Не роби прикрости. Наче на прикрість матері Мася все водилась з ляхами та з ляхівками.
2) Непріятный вкусъ. Ця горілка має прикрість.
П'ятдесятий, -а, -е. Пятидесятый.
Страпатий, -а, -е. 1) Растрепанный. Волосє страпате.
2) Отрепанный. Краватка така вже страпата, що чи й надінете.
Упоминати, -наю, -єш, сов. в. упімнути, -ну, -неш, гл. Напоминать, напомнить, предостерегать, предостеречь кого.
Цнота, -ти, ж.
1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті.
2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Хоть я сирота, є у мене цнота. Ум. цно́тонька.
Штирхати, -ха́ю, -єш, гл. = шпиркати. Ножем йому штирхає.
