Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

м'ятися

М'я́тися и мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. Чуб. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться. Чуб. III. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "М'ЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "М'ЯТИСЯ"
Виводини, -дин, ж. мн. = вивід 3. Вх. Лем. 397.
Гонорува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. = Гонорувати. Сидить дівка на постелі та ся гонорує. Чуб. V. 156.
Загу́біль, -лі, ж. = загуба. Драг. 191.
Закавра́ш, -ша, м. = закарваш. К.С. 1893. XII. 447. Сим. 206.
Мизги́рь, -ря́, м. Тарантулъ. Левч.
Ожити, -ся. Cм. оживати, -ся.
Пасемник, -ка, м. = пасемко. Гол. Од. 36.
Розвиднитися Cм. розвиднятися.
Рострубити, -блю́, -биш, гл. Раструбить, разгласить. Уже раструбили по селу — нехай знають.
Цюці гл. Дѣтск. мочиться. О. 1861. VIII. 8. Хочу цюці. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова М'ЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.