Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

магнатерія

Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГНАТЕРІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГНАТЕРІЯ"
Гетьманський, -а, -е. Гетманскій. Візьміть мої гетьманськії клейноди, панове. Шевч. 573. Для обозначенія красоты. А був хороший із себе дуже: високе чоло гетьманське. МВ. І. 152.
Ґе́ґавка, -ки, ж. = Гоголь. Вх. Зн. 11.
Дви́жкати, -ся = Двигати, -ся.
Красітка, -ки, ж. = красотка. Желех.
Ля́шка, -ки, ж. 1) Полька. К. ЧР. 220. 2) Грядка. Черниг. у.
Нага́нити, -ню, -ниш, гл. Упрекнуть.
Плотниця, -ці, ж. = плотиця. Вх. Пч. II. 19.
Таловина, -ни, ж. Проталина, подтаявшій снѣгъ. Мнж. 193. Десь-не-десь сніжок, більш таловина. Харьк. г.
Телеграф, -фу, м. Телеграфъ. Гн. І. 47.
Укорливий, -а, -е. Укоризненный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАГНАТЕРІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.