Вимочки, -чок, ж. мн. Спитой и высушенный чай.
Витягати, -гаю, -єш, сов. в. витягти, -гну, -неш, гл.
1) Вытягивать, вытянуть, вытаскивать, вытащить. Витягніть Василечка трьома неводами. Марко витяг з кутка кілька табель.
2) Вынимать, вынуть. Шага з кишені панської витягає.
3) Вытягивать, вытянуть, удлинить. Як короткий, то витягнуть.
4) Извлекать, извлечь.
Крякати, -каю, -єш и кря́чу, -чеш, одн. в. кря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = кракати 1. Убрався між ворони і крякай як они. Крякнула ворона на ввесь рот. Сидить сорока коло потока та й кряче, та й кряче. 2) Крякать по утиному. Чорнорибі каченята, крякаючи, у двір садком отруться.
Москота́ти, -чу́, -чеш, гл. Говорить неясно, плохо выговаривая.
На́білки, -ків, м. мн. 1) = ляда или = лядобійці. 2) Сплетни. на́білки наби́ти. Пустить сплетни. Люде вже набілки набили, що Мотря завагітніла.
Підшивка, -ки, ж.
1) Подкладка. Одежина суконна чорна з сірою підшивкою.
2) Дратва, которой подшиваютъ подошвы.
Сипаний, -а, -е. Литой (изъ металла).
Скирготіти, -гочу, -тиш, гл. = скреготати. Зубами скирготить.
Скочувати, -чую, -єш, сов. в. скотити, -чу, -тиш, гл. Скатывать, скатить, взваливать, взвалить. Скоти сей камінь наниз. Хотіли удвох скотити на віз того кабана..., а я його й сам скочу.
Стяголь, -ля, м. Деревянная палочка, соединяющая въ саняхъ передній копил съ головою полоза.
