Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

у
убавити
убавляти
убавлятися
убагнути
убазарювати
убаришувати
убачати
убачатися
убачливий
убгати
убезвічити
убезнека
убезпечати
убезпечатися
убезпечення
убейкатися
уберегати
уберегатися
уберечи
уберечко
убивання
убивати
убиватися
убигати
убий-душа
убити
убиясник
убігати
убіж
убіжжя
убіжський
убійник
убійників
убійчий
убілити
убільшати
убільшатися
убільшки
убіляти
убілятися
убір
убіральник
убірання
убірати
убіратися
убіч
убічнистий
ублагати
ублюватися
убовтатися
убовтнутися
убог
убогачення
убогий
убого
убогодухий
убож
убожати
убожество
убожіти
убожство
убожчати
убоїще
уболівання
уболівати
уболона
уборзі
уборошнитися
убоятися
убраний
убрання
убрати
убратий
убрести
убрехатися
убризкати
убризкатися
убризькати
убризькатися
убрикнути
убриндуватися
уброїтися
убрус
убрьохатися
убування
убуванці
убувати
убуватися
убудити
убудитися
убуритися
убурюватися
убути
убутися
убухати
убухувати
ув
увага
уважання
уважати
уважатися
уважка
уважливий
уважливість
уважливо
уважний
уважність
уважно
уважувати
увал
увалити
увалювати
увалюватися
уваляти
увапнитися
уварити
уваруватися
уварювати
уведення
Балабушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ балабуха. Маркев. 22. 2) Комокъ помета. Нехай він пом'янеться на кінську балабушку. Ном. № 8363.
Гетьманівна, -ни, ж. Дочь гетмана. Желех.
Дріму́х, -ха, м. пт. Козодой, Caprimulgus europaeus. Вх. Пч. ІІ. 9. Cм. дрімлюх.
Жовтозеле́ний, -а, -е. Желтозеленый.
Прикалабок, -бка, м. Пристройка, небольшое помѣщеніе, пристроенное къ большему; чуланчикъ, сарайчикъ; уголокъ, особое отдѣленіе въ кладовой, шкафу и т. п. Васильк. у. Засвітив самопальний сірничок, пішов у другий прикалабок, — коли гляне, аж висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180. Ум. прикалабочок. Там такий був маленький прикалабочок; туди складаємо було то трісочки, то кирпич, а иноді і курку закинемо. Екатер. у.
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Лукаш. 128. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Чуб. V. 343. Стиха словами промовляє. ЗОЮР. І. 208. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Мет. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила. Чуб. V.
Соломина, -ни, ж. Стебель соломы, соломинка. І за соломину хопиться, хто топиться. Ном. № 9783. Ум. соломинка.  
Сюрчання, -ня, с. 1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). Докучне сюрчання травяних коників. Мир. ХРВ. 4. 2) Жужжаніе (веретена).
Терпуга, -ги, ж. Водка. Угор.
Улюблений, -а, -е. Любимый, возлюбленный. Пані моя, пані моя, пані влюбленая. Мет. 122.
Нас спонсорують: