Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

ужадати
ужака
ужалітися
ужалувати
ужамати
ужанція
ужарити
ужати
ужатися
ужах
ужахнути
ужахнутися
ужачки
ужва
ужгнути
уже
ужеребити
ужеребитися
уживальний
уживальність
уживаний
уживання
уживати
уживатися
уживок
ужик
ужинатися
ужинок
ужисько
ужити
ужитковий
ужиткування
ужиткувати
ужитний
ужиток
ужиточний
ужиточно
ужище
ужів
ужівка
ужілка
ужов
ужовий
ужовкнути
ужувати
уз
уза
узабоч
узаводи
узавтра
узагалі
узад
узадовзі
узаємний
узаємність
узаємно
узайві
узаміт
узаочі
узапасити
узапліш
узбережжя
узбіч I
узбіч II
узбіччя
узброїти
узброювати
узброюватися
узварець
узварь
узвати
узвичаїтися
узвіз
узгір'я
узголов'я
узгряничанин
узгряниччя
узгрянишник
узда
уздвір'я
уздениця
уздечка
уздила
уздіниця
уздовж
уздогін
уздоровити
уздоровляти
уздрівати
уздріватися
уздрячку
узивати
узимки
узирити
узімі
узір
узлик
узлитися
узлісок
узлуватий
узміжок
узнавати
узнаватися
узол
узолити
узорець
узорити
узоряти
узріти
узувати
узуватися
узуття
узький
узько
узьмінь
узяти
узятися
узяток
узяття
узяха
Белбас, -са, м. = бельбас.
Борода, -ди, ж. 1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. Чуб. V. 490. задер бороду. Грубо: умеръ. Фр. Пр. 109. 2) Подбородокъ, нижняя челюсть. 3) лядська борода. Трава, которую не можетъ захватить коса. 4) стасова борода. Кусть ржи, оставляемый на нивѣ въ концѣ жатвы. 5) борода лісова. Раст. Usnea barbata. ЗЮЗО. І. 140. 6) — чортова. Vincetoxicum officinale L. Moench. ЗЮЗО. I. 141. Ум. борідка, борідонька, борідочка. Мил. 106.
Висипатися, -паюся, -єшся, сов. в. висипатися, -плюся, -пишся, гл. 1) Высыпаться, высыпаться. Висипався Хміль із міха та показав ляхам лиха. Ном. № 664. 2) Показываться, показаться, проростая, (объ усахъ, бородѣ). Висипався чорний ус. Шевч. 555.
Жартовни́к, жартовни́ця = жартівник, жартівниця.
Ласування, -ня, с. Кушаніе лакомствъ, роскошествованіе; наслажденіе.
Ля́мець, -мцю, м. Войлокъ. Вас. 156. 159. Лямці, мн. Валенки. КС. 1893. XII. 448.
Обколупати Cм. обколупувати.
Попоротися, -рюся, -решся, гл. Распороться. Черевики... попаряться. Мнж. 55.
Тафля, -лі, ж. = тахля. Ум. та́фелька. МУЕ. І. 189.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.
Нас спонсорують: