Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

узяхарь
уїдатися
уїдище
уїдливий
уїдливість
уїдливо
уїдносталь
уїжджати
уїжно
уїзд
уїздити
уїздний
уїзжений
уїлий
уїсти
уїстися
уїхати
уймак
уймати
указ
указати
указник
указування
указувати
укакати
укакатися
укаляти
укалятися
укапати
укапувати
укарамшити
укарання
укарати
укачати
укачатися
укачувати
укачуватися
уквітувати
уквітчати
уквітчувати
уквітчуватися
укидання
укидати
укидатися
укий
укипати
укисати
укінчитися
укір
уклад
укладальник
укладати
укладатися
укладистий
укладка
укладник
укладувати
укладуватися
укландати
укландатися
укласти
уклеїти
укленяти
уклепати
уклепатися
уклеювати
уклеюватися
укликати
уклимляти
уклін
укліпитися
уклонити
уклоняти
уклонятися
уклопочаний
уклочитися
уклюнути
уклюнутися
уклякати
укметити
укмітити
укмітувати
укмічати
уковзати
уковзувати
укодокати
укоїти
укоїтися
уколисати
уколисувати
уколиця
уколо
уколоти
уколотися
уколошкати
уколупати
уколупити
уколупувати
уколядувати
уконатися
уконтентовувати
уконтентуватися
укопати
укопувати
укопуватися
укоренити
укоренити 2
укоренятися
укорити
укоріти
укорливий
укороновувати
укоротити
укорочати
укорпнути
укоряти
укосити
укоситися
укоснутися
укосом
Белбас, -са, м. = бельбас.
Борода, -ди, ж. 1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. Чуб. V. 490. задер бороду. Грубо: умеръ. Фр. Пр. 109. 2) Подбородокъ, нижняя челюсть. 3) лядська борода. Трава, которую не можетъ захватить коса. 4) стасова борода. Кусть ржи, оставляемый на нивѣ въ концѣ жатвы. 5) борода лісова. Раст. Usnea barbata. ЗЮЗО. І. 140. 6) — чортова. Vincetoxicum officinale L. Moench. ЗЮЗО. I. 141. Ум. борідка, борідонька, борідочка. Мил. 106.
Висипатися, -паюся, -єшся, сов. в. висипатися, -плюся, -пишся, гл. 1) Высыпаться, высыпаться. Висипався Хміль із міха та показав ляхам лиха. Ном. № 664. 2) Показываться, показаться, проростая, (объ усахъ, бородѣ). Висипався чорний ус. Шевч. 555.
Жартовни́к, жартовни́ця = жартівник, жартівниця.
Ласування, -ня, с. Кушаніе лакомствъ, роскошествованіе; наслажденіе.
Ля́мець, -мцю, м. Войлокъ. Вас. 156. 159. Лямці, мн. Валенки. КС. 1893. XII. 448.
Обколупати Cм. обколупувати.
Попоротися, -рюся, -решся, гл. Распороться. Черевики... попаряться. Мнж. 55.
Тафля, -лі, ж. = тахля. Ум. та́фелька. МУЕ. І. 189.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.
Нас спонсорують: