Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

умістити
умітати
умітенінко
уміти
умітний
уміцнити
уміцняти
умічати
умішати
умішувати
уміщати
уміщатися
умкнути
умлівати
умний
умниця
умнозі
умняти
умова
умовини
умовити
умовка
умовкати
умовлений
умовляти
умовлятися
умовний
умовно
умовчати
умокати
умокріти
умолити
умолот
умолоти
умолотися
умолотити
умолотний
умонятися
умордувати
уморити
уморитися
уморхати
умостити
умотати
умотувати
умотуватися
умоцьовувати
умоцюватися
умочати
умочок
умощувати
умощуватися
умрець
умудрити
умудритися
умудрувати
умудруватися
умулитися
умуровувати
умчати'
ум'якніти
ум'яти
унада
унадитися
унадливий
унадний
унапуски
унаслідувати
унатуритися
унахилку
унезабарі
унести
унещасливити
универсал
универсальний
университет
унигати
униз
унизу
уникати
униматися
унимливий
унит
уництво
уницький
унишкнути
унишкнутися
унівець
унімати
унія
уніят
уніятка
уніятський
уносити
уноситися
уночі
уношення
унудити
унук
унука
унуків
унурити
унуритися
унуча
унученька
унученя
унучечка
унучка
унучок
уняти
унятливий
унятливо
уорати
уорюватися
упад
упадати
упадатися
упадок
упадь
упаковування
Ватажжя, -жя, с. соб. Предводители, атаманы, начальники. Желех. Ном. VI.
Великотерплячий, -а, -е. Многотерпѣливый. Бог великотерплячий. Васильк. у.
Вимиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вимитися, -миюся, -єшся, гл. Вымываться, вымыться. До схід сонця охаючують хату і сами вимиваються. Ном. стр. 282, № 427.
Засо́льщик, -ка, м. Занимающійся соленіемъ рыбы на заводахъ. Черном.
Засторо́нок, -нку, м. Боковое отдѣленіе въ клу́ні, въ комнатѣ, въ амбарѣ, боковой придѣлъ въ церкви и пр. Чуб. VII. 397. Показав засторонки, повні пшениці арнаутки. Левиц. Пов. 194.
Кістяний, -а, -е. Костяной. Мишко, мишко! на тобі кістяні зуби, дай мені залізні. Ном. № 263.
Нали́пнути Cм. налипати.
Оскубатися, -баюся, -єшся, сов. в. оскубтися, -буся, -бешся, гл. = обскубатися, обскубтися. От всі голуби їдять пшеницю, а один під грушею сам собі надувся та оскубається. Рудч. Ск. II. 110.
Посторонок, -нка, м. Постромка. В чіпці уродився, а на посторонку згине. Ном. № 4091. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками. Стор. Ум. посторо́ночок.
Ф'ю! меж. для выраженія свиста. Шейк.
Нас спонсорують: