Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умняти

Умняти, умну, -неш, гл. = ум'яти. Подала курку, вони її умняли. Мнж. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМНЯТИ"
Залива́ння, -ня, с. Заливаніе.
Ли́сочка, -ки, ж. Ум. отъ лиска.
Майсте́рни́й, -а, -е. Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Г. Барв. 435. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний. Кіевск. у.
Некваря, -рі, ж. Плохо сваренное кушанье. Вх. Зн. 32.
Поосушувати, -шую, -єш, гл. Осушить (во множествѣ).
Сколихнути, -хну, -неш, гл. Восколыхнуть, качнуть.
Сосоночка, со́сонька, -ки, ж. Ум. отъ сосна.
Течія, -чії, ж. 1) Теченіе. 2) Потокъ. Маленька течія снує поміж очеретом. О. 1861. XI. 115. Ум. течійка.
Тупиця, -ці, ж. = тупак. Вх. Зн. 71. Як добре плече, то й тупиця січе. Шейк.
Цілковий I, -а, -е. Цѣльный. Чи яйця зварить цілковими, чи таки на салі жарить? Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.