Бобро, -бра, м. = бобер 1.
Бричка, -ки, ж. Бричка. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока.
Галасати, -саю, -єш, гл. = галасувати. Еней на старших галасає. Дяки гарненько галасали.
Зана́, -ни́, ж. Раст. Головня зерновая, Uredo segetum. Дивись лишень... скільки Бог дав сьому чоловікові пшениці, та яка ж гарна, та чиста, нема в неї ні зани 1), ні кукілю. — 1) Зана — таке зілля, що як доспіє, то неначе сажа з квітки сиплеться і темнить пшеницю.
Зва́кувати, -ку́ю, -єш, гл. Потерять время, пробыть празднымъ. Ось я піду в жнива пшениці й жита жать, то, часу марне щоб, мовляв, не звакувать, скошу і свій горох.
Каблука, -ки, ж.
1) Кольцо вообще какое бы то ни было.
2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Ум. каблучка.
Ло́вкий, -а, -е. Хорошій; красивый; вкусный. Ловка пісня. Ловка квіточка. Ловкий борщ. Ум. ловке́нький, ловенький. А були (поросятка) одно в одно, такі ловенькі.
Мамали́ґа, -ґи, ж. Родъ кушанья изъ кукурузной муки.
Струшувати, -шую, -єш, сов. в. струси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Стряхивать, стряхнуть. Кожух його струшує.
2) Отрясывать, отрясти. Піду хоч яблучок струшу. Струсив грушу, назбірав... груш.
Укосити, -шу, -сиш, гл. Накосить. Укоси, братіку, трошки трави на городі, — теляті дати.
