Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умічати

Умічати, -чаю, -єш, сов. в. умети́ти, -мечу, -тиш и умітити, -мічу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣтить. Кажу ж вам — не вмітив їх гаразд — в чому одіті, а так — довга одежа. Новомоск. у. (Залюб.). Я не вмітив, чи була вона п'яна, чи ні. Екатер. у. (Залюб.). Я не вмічала, чи були там сліди, — мені й байдуже. (Залюб.).Швидко бігли, — затим не можна було їх умітити, які вони були собі на вид. Новомоск. у. І Пилипиха вже вмічати почала, що дома він не говорить і смутує. МВ. ІІ. 174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІЧАТИ"
Блик меж. = блим. Передо мною усе щось блик та блик! коли я придивляюсь, аж то гроші горять. Шейк.
Ватуйка, -ки, ж. 1) Годовалая коза. Шух. І. 211. 2) = ватуля.
Вирід, -роду, м. Выродокъ, уродъ. Нема роду без вироду. Ном. № 9342.
Галасове зіллє, с. Раст. Scopolina antropoides. Вх. Пч. II. 36.
Городи́ще, -ща, с. Древнее земляное укрѣпленіе, городище. Бур'януваті городища. К. XII. 130.
Отут нар. = oттут. Ум. отутеньки, отутечки. Отутеньки ставатимем. Кролев. у. Ось зараз були отутечки. Грин. II. 142.
Плугач, -ча, м. = плугатарь. Плугач оре і в праці рветься. Ном. № 1144.  
Сватання, -ня, с. Сватанье. КС. 1883. II. 368. Сватання не братання. Ном. № 9506.
Страп'я, -п'я, с. = страпки. Іде, а страпя висить. Н. Вол. у. Одежинка.... носилася без перемінки, поки сама не опадала страп'ям та гноттям. Мир. ХРВ. 162.
Умірачка, -ки, ж. Моръ среди людей, смерть. Мнж. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.