Карвасарь, -рю, м. Словесный судъ, помѣщавшійся въ прежнія времена въ городахъ и селеніяхъ на ярмарочныхъ площадяхъ въ палаткѣ. , также и словарь къ ней.
Оник, -ка, м. Нуль.
Поринати, -на́ю, -єш, гл. Нырять. На ставі пишно лебідь плив, а гуси сірії край його поринали. Любо місяцю з зорями в воду поринати.
Прагнути, -ну, -неш, гл. Жаждать, желать сильно. Всі покою щиро прагнуть. Хто много має, той прагне більше. Я зроду не жадав багатства, а тепер прагну всіх роскошів для тебе, тобі на втіху.
Прохмелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прохмели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Протрезвляться, протрезвиться. Піду до коршомки, та й нап'юся, піду в вишневий сад, прохмелюся. Прохмелились вони да й думають: «Ой Боже мій, що ж це ми наробили? ми ж нагуляли не на 30, не на 50 карбованців».
Прутивус, -са, м. Усачъ. Прутивус перекинув через море вуса, а по йому люде переходять.
Трепачка, -ки, ж. Кисточка на концѣ кнута.
Чом, чому, нар. 1) Отчего, почему, зачѣмъ. Чом ти не прийшов учора? Чом ти не косиш свого проса? Коли зле гадаєш, чом Бога благаєш? Чому чорт мудрий? — Бо старий. Воли мої половії, чому не орете? чому ні? А почему-же? Конечно да! Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? — Чому ні? Беріть собі, котру схочете. чом таки. Почему же, почему бы. І справді, чом таки не скажеш людям, Марусе? озвалась я до неї. 2) Чому.
Шар, -ру, м. 1) Слой. Шар землі. Положили в діжку шар капусти, шар яблук; та знов шар капусти, шар яблук. 2) Рядъ. Шаром стоять хати. Шар полукіпків на полі. Ум. шаро́к.
Шкодливий, -а, -е. 1) = шкідли́вий. Шкодливий тхір.
2) Часто творящій проказы.
