Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

укоськати
укотити
укотитися
укохати
укочувати
укочуватися
укошуватися
укравка
украдатися
украдьки
Україна
українець
українка
українонька
українофил
українофилка
українофильство
українофильський
україночка
українство
український
українщина
украй
украсивий
украсити
украсти
украсти 2
украшати
украшатися
украяти
укресати
укривальник
укривання
укривати
укриватися
укривдити
укрити
укришити
укришувати
укрівавити
укрівавитися
укрівавлювати
укрівля
укріп
укріпити
укріпляти
укро
укроїти
укрутити
укруть
укручувати
укручуватися
укувати
укукобити
укупити
укупитися
укупі
укуплятися
укупоньці
укурити
укуріти
укурювати
укурюватися
укусити
укуситися
укуснути
укутати
укутувати
укутуватися
укучитися
укучно
укушати
улагоджувати
улад
уладити
уладіти
уладнати
уладнувати
уладнуватися
улазити
улазитися
улазливий
улазний
уламок
улан
уланенко
уланик
уланин
уланичок
уланів
уланський
уласкавити
уласкавлювати
уласкавлюватися
улатати
улаштувати
улегці
улегчати
улежати
улежатися
улежуватися
улекшати
улелекати
уленути
улень
улесливий
улесливість
улетіти
улещання
улещати
улива
уливати
уливатися
улинути 1
улинути 2
улипати
улити
уліво
уліжний
уліжно
Закаламу́тити Cм. закаламучувати.
Змирити, -рю́, -риш, гл. Помирить. Зміев. у.
Зуздріти, -дрю, -риш, гл. Увидѣть, узрѣть. Стрілець такий, що аби зуздрів на око, то вже й його. ЗОЮР. II. 203. Шукатимеш — не зуздриш мене оком. К. Іов. 16.
Переплатка, -ки, ж. Ум. отъ переплата.
Подряпати, -паю, -єш, гл. Поцарапать. А він у кущах ноги покалічив, тім подряпане. Рудч. Ск. II. 160.
Позводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и звестися, но о многихъ или многомъ. Позводилося панів багато, — панувати ні з чого. Зміев. у.
Приорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. приора́тися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Допахивать, допахать до какого либо мѣста. Приорався Семен до межі, до бору. Чуб. V. 404.
Роспрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. роспрягти́ся, -жуся, -жешся, гл. Распрягаться, распречься. Коні роспряглися.
Скеля, -лі, ж. Скала. Мнж. 32. Море, грай, реви, скелі ламай. Шевч. 57.
Стидовище, -ща, с. Стыдъ, позоръ. К. Дз. 100. Оце стидовище: палець болить, а він валяється цілий день, — от, мов, хворий. Лебед. у. Та, їй Богу, це ж стидовище так робити! Пирят. у.
Нас спонсорують: