Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ди́чка, -ки, ж. Дикое плодовое дерево. Камен. у. Угор.
За́дки нар. Задомъ (идти). Мнж. 181. Я до його, а він задки, задки.
Знайомість, -мости, ж. Знакомство. Чуб. І. 255.
Квасолина, -ни, ж. Одно зерно фасоли.
Опліт, оплоту, м. Изгородь, плетень, огорожа. І оплотом його (виноградник) огородив. Аби маржина не ростягала сіна із стога, огороджують ею оплотом з вориня. Шух. І. 170, 171. Шух. І. 76, 189. Пішла в опліт сіна (взяти). Гол. I. 199.
Переладнати, -на́ю, -єш, гл. = перелагодити.
Плічко, -ка́, с. 1) Ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи.  
Поворочуватися, -чуюся, -єшся, гл. = повертатися. Олена усюди по господарству поворочувалась. Кв.
Позавойовувати, -вую, -єш, гл. Завоевать (во множествѣ). Позавойовував собі і городів і земель. ЗОЮР. І. 115.
Цвіркнути, -кну, -неш, гл. О сверчкѣ: затрещать разъ. В хаті тихо, і цвіркун не цвіркне. Драг. 66.
Нас спонсорують: