Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

увезти
увера
увергати
уверед
увередити
увередитися
уверий
увернути
увертати
увертатися I
увертатися II
увертіти
увершитися
увести
увесь
увесьденички
увечері
увивати
увиватися
увиджуватися
увидіти
увижатися
увикати
увилювати
увиляти
увинути
увислий
увиснути
увити
увихатися
увишки
уві
увібрати
увібратися
увігнати
увігнатися
увігнутися
увідати
увіз
увіймити
увійти
увік
увінити
увінчати
увірванець
увірватися
увіристий
увіритися
увірнути
увірувати
увірчувати
увіряти
увірятися
увіходити
увіч
увічливий
увічливість
увічливо
увіччу
увіщати
уводини
уводити
уводитися
увозити
увозитися
уволити
уволікати
уволікатися
уволока
уволоктися
увольнити
увольняти
уволю
уволяти
уворатися
уворужити
уворужувати
увця
увчар
ув'язати
ув'язка
ув'язлий
ув'язнути
ув'язувати
ув'язуватися
ув'язь
угав
угавати
угадати
угадно
угадувати
угадьків
угадько
угайка
угайство
угалля
угам
угамовувати
угамовуватися
уганяти
уганятися
угасати
угасити
угаснути
угачувати
угаювати
угаюватися
угаяти
угибати
угибти
угинати
угинатися
угіддя
угіден
угілець
угілля
угіль
угінчливий
угірковий
угірок
Борух, -ха, м. 1) Еврейское имя Борухъ. 2) борухи справляти, відмовляти, співати. Молиться (о евреяхъ). Рудан. І. 47. Жид борухи відмовляє. Ном. № 12157.
Будівничий, -чого, м. Строитель, архитекторъ. К. МБ. XII. 268. Котрий син казав, жеби були з дуба будинки, то був будівничий. Гн. II. 149. Занедбали будівничі простий камінь у будівлі. К. Псал. 270.
Голоколосий, -а, -е. О хлѣбѣ: безостый. Пшениця голоколоса. Канев. у.
Деся́тчина, -ни, ж. = Десятина 1. Ум. Десятчи́нка.
Допрік, -ку, м. Упрекъ, укоръ. Якими допріками палкими, якими гіркими його дорікала. МВ. ІІ. 144.
Заплю́виця, -ці, ж. Насѣк.: мясная муха, Sarcophaga carnaria. Вх. Пч. І. 7.
Мажа́ра, -ри, ж. Большой возъ.
Обрідити, -джу, -диш, гл. Разрѣдить, сдѣлать рѣже, — напр. лѣсъ, вырубивъ нѣкоторыя деревья въ густо растущемъ лѣсу. Рк. Левиц.
Охайний, -а, -е. 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 439. 2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла. Мет. 229.
Пчілка, -ки, ж. Ум. отъ пчола.
Нас спонсорують: