Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увивати

Увивати, -ва́ю, -єш, сов. в. увити, -в'ю, -єш и увинути, -ну, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить, обвивать, обвить. Увила головку в рубок тонесенький. Гол. І. 64. 2) Сплетать, сплесть, свивать, свить. Марусенько, Марусенько, чому вінка нема? Боліла моя головонька, то я-м го не ввила. Гол. Не можеш.... гнізда ввити. МУЕ. III. 53. 3) Размахивать, махать, махнуть. Мечем ввиває, військо рубає. АД. 1. 28. 4) Только сов. в. въ формѣ увинути. Успѣть. Я як увину на своє мнісце, то добре, а як же не ввину, то й під піччу переночую. Грин. І. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВИВАТИ"
Бабонити, -ню́, -ни́ш, гл. Ворожить. Вх. Уг. 225.
Зваря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = золити. Зваряти, деінде в горах повідають: золити шмате. Перепране, чи відіпране шмате кладуть до зваряльні, або якого цебра, посипують попелом, наливають кип'ячою водою і кидають роспалене на огні каміне. МУЕ. III. 33. А в п'ятницю рано хусти зваряли. Н. п. Левиц. І. (Правда, 1868, 12). Звати, зву, звеш, гл. 1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. Чуб. III. 125. 2) Призывать.
Подопирати, -ра́ю, -єш, гл. Донести, дотащить съ трудомъ (во множествѣ).
Поточуватися, -чуюся, -єшся, гл. Покачиваться, пошатываться. Загнибіда увійшов у кухню, поточуючись. Мир. Пов. II, 76.
Псьоглавець, -вця, м. Человѣкъ съ собачьей головой. То були псьоглавці, люде з песьсіми головами. ЕЗ. V. 202. Cм. песиголовець.
Уґаровувати, -вую, -єш, гл. Выдалбливать желобокъ, пазъ.
Уїдливий, -а, -е. Назойливый, неотвязный. Таке в'їдливе, що візьми та прямо й наплюй йому серед лоба. Ном. № 2736. Ше будь в'їдливий, як та оса. Ном. Ну та й прокляті оці гуси, які вони в'їдливі: не вспів прогнать, уже знов лізуть. Лебед. у.
Устатчитися, -чуся, -чишся, гл.у слові. Сдержать слово. Антосьо.... встатчився в слові. Св. Л. 268.
Чинбарити, -рю, -риш, гл. Быть кожевникомъ.
Чистий, -а, -е. 1) Чистый, незагрязненный, прозрачный. Ой гляну я в чисту воду да на свою вроду. Н. п. 2) Незаросшій сорными травами. Таке просо чисте та велике. Рудч. Ск. 3) Чистый, гладкій. Бог дасть долю і в чистім полю. Посл. 4) — четвер. Четвергъ страстной недѣли великаго поста. ХС. І. 75. Маркев. 4. Ум. чистенький, чистесенький. Рудч. Ск. І. 10. чистюнький. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.