Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увчар

Увчар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВЧАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВЧАР"
Вимастити Cм. вимащувати.
Джинджигиля́стий, -а, -е. Кокетливый, вертлявый, франтоватый.
Ді́дів, -ова, -ве. Дѣдовъ, принадлежащій дѣду. Дідова дочка. Дідового сусіда молотники. Ном. № 9350. Пан глянув на дідів город. Чуб. Зробила дідовій дочці так, щоб вона позою побігла. ЗОЮР. ІІ. 24.
Змаліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, уменьшиться. Желех.
Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать? Вх. Зн. 32.
Лохма́тний, -а, -е. Изорванный, въ лохмотьяхъ. Лучче своє лохматне, ніж чуже прохатне. Ном. № 9685.
М'яку́ш и мняку́ш, -ша, м. 1) Мягкія части мяса. Камен. у. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. I. 12.
Пінняк, -ка, м. = пінна. Браги й пінняка не п'єш. Мкр. Г. 15.
Попідмітати, -та́ю, -єш, гл. Подмести (во множествѣ).
Притаїти, -таю́, -їш, гл. Притаить. Нічичирк, і дух притаїв. Ном. № 12942.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВЧАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.