Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уволока

Уволока, -ки, ж. Земельная мѣра (въ старину), равная 30 моргамъ или 19 десят. 2010 саж. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВОЛОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВОЛОКА"
Балачка, -ки, ж. Разговоръ, бесѣда; болтовня.
Гачник, -ка, м. = очкур. Угор.
Захрыпнуты, -пну, -неш, гл. Охрипнуть. Співаю, аж поки не захрипну. Левиц. І. 121.
Кожанок, -нка́, м. Родъ кожанаго короткаго полушубка, родъ кожаной куртки. Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Він звав його кожанком. Г. Барв. 304.
Кропець, -пцю, м. = кріп 1. Вх. Лем. 428.
Мосць, -ці, ж. = мость.
Попереповняти, -няю, -єш, гл. Переполнить (во множествѣ).
Розмолотити, -лочу, -тиш, гл. Размолотить. Ми тебе, бишиху, ціпами розмолотимо. КС. 1583. VІІ. 587.
Розсуканий, -а, -е. Нескладный, непроворный. Ходить як розсукана. Кобел. у. І чим вона хороша? довга та розсукана. Кобел. у.
Сомина, -ни, ж. Мясо сома. Мкр. Н. 13. Що сомина, що свинина. Ном. № 8116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВОЛОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.