Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

улізливий
улізти
улій
улік
уліпити
уліплювати
улітати
уліті
улітку
улічити
улляти
улови
уловити
уловитися
улога
улогвистий
улогий
улоговина
уложина
уложити
уложитися
улолокати
уломити
уломитися
уломок
улонька
улошний
улузнутися
улукошетити
улупити
улучати
улучен
улучити
улучний
улучність
улучно
улущити
улюбити
улюбленець
улюблений
улюбляти
улюблятися
улютувати
улягати
улягатися
улягова
уляговина
улягтися
улякатися
уляпати
уляпувати
уляпуватися
ум
умазати
умазувати
умазуватися
умаїти
умалити
умалькувати
умаляти
умалятися
уманити
уманіжитися
уманювати
умастити
умаститися
уматеріти
уматерніти
умати
умах
умаювати
умедити
умелигати
умен
уменшати
уменшатися
умережити
умерлець
умерлий
умерлини
умертвити
умерти
умертися
умерчик
умести
уметати
уметити
умець
умивальний
умивальниця
умиваний
умивання
умивати
умиватися
умикати
умикатися
умикнути
умилити
умилосердити
умилосердитися
умилосердствоваться
умилостивити
уминати I
уминати II
умисел
умислити
умисне
умисний
умитель
умити
умич
умишляти
умілий
уміло
умінний
умірати
умірачка
умірущий
уміряти
умісити
Відкладаний, відкладний, -а, -е. Откладываемый, отложенный. Що маєш робити, то роби сьогодня, бо тілько їден сир відкладний добрий. Ном. № 11008. Одкладний сир добрий. Ном. № 11007.
Гайнів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный гайну. Бранное слово: гайнів брат. Ном. стр. 285 № 3349.
Догові́рний, -а, -е. Заключающійся въ договорѣ, причитающійся по договору.
Мальовни́й и мальовничий, -а, -е. Живописный. Леонид глянув з човна на ту мальовничу группу і осміхнувся. Левиц. І. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. К. (О. 1861. II. 231).
Ми́лувати 1, -лую, -єш, гл. Миловать, щадить, беречь. Нас ще Господь до якого часу милує. МВ. ІІ. 83. Нехай Бог милує. Ном. № 8388.
Овесковий, -а, -е. Относящійся къ овеску 2. овескова кривулька. Въ вышивкѣ: зигзаговидная линія. (Залюб.). овескові клинці. Половина узора овесок. (Залюб.).
Переполохатися, -хаюся, -єшся, гл. Перепугаться, встревожиться.
Роспізнаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. роспізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Знакомиться, ознакомиться.
Росточувати, -чую, -єш, сов. в. росточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Разбрасывать, разбросать, раскидать, развѣять. Расточено, поволочено по сінях. Лукаш. 152. Тоді вигуби їх. Боже, росточи, розвій, як сміття. К. Псал. 135. 2) Разливать, разлить изъ бочки по бутылкамъ. З) Увеличивать, увеличить (зданіе, одежду). Ми оце будемо церкву росточувати. Харьк. Рукава вузькі, треба росточити. Харьк. 4) Истачивать, источить, изгрызать, изгрызть. Ян ню впали вуши, блохи і всілякий гид, то такой ї на місці расточили. Гн. І. 29.
Унещасливити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать несчастнымъ.
Нас спонсорують: