Бичитися, -чуся, -чишся, гл. О коровѣ: имѣть случку. Гарно бичитися, та погано телитися.
Горо́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ горобець. 2) Родъ дѣтской игры.
Дей меж. = Дій. Гай, гай! ой дей же його кату! Еол, насупившись, сказав.
Захвоста́ти 2, -та́ю, -єш, гл. Защелкать, захлопать кнутомъ въ воздухѣ.
Накара́ти, -ра́ю, -єш, гл. Наказать, покарать. От накарав мене Бог таким чоловіком! Накарав міх, то й торби страшно.
Обідніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Обіднів один чоловік.
Полазець, -зця, м. = полазник.
Порости II, -темо́, -тете́, гл. 1) Вырасти (во множествѣ). Поросте зеленая трава. Матінко наша, не журися ти нами, як поростемо, підемо у найми. Як поростуть діти, то їм буде ця хата. 2) Нарости. Потіпають його за боки: чи багато поросло сам.
Поскаржитися, -жуся, -жишся, гл. Пожаловаться.
Сердюччина, -ни, ж. соб. отъ сердюк 1.
