Горюва́ння, -ня, с. Гореваніе, бѣдствованіе. Панськеє кохання — гірке горювання. Ум. Горюва́ннячко. Нащо ви покидаєте нас, на яке горюваннячко?
Гота́р, -ру, м. Межа, граница.
Грібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Гребнуть. Такого багато сього году жаб: що грібниш з землі картоплю, то й жаба.
Доте́па, -пи, ж. 1) Способность, умѣнье. Гуляти часто до півночі в пісні, в пари, у лави, в жгут; кому ж із них була дотепа, то в гроші грали в сім листів. 2) Способный чоловѣкъ.
Затоми́ти, -млю́, -миш, гл. Истомить, изнурить. Учепися ти йому за серце, затоми ти його, зануди, запали ти його.
Музи́ка, -ки 1), ж. Музыка. Троїста музика йграє що є духу. 2) м. Музыкантъ. Пропустіть, пропустіть — музики йдуть. 3) м. Охотникъ. О, я замолоду був великий музика до горілки. Ум. музиченька. Наймай музиченьки.
Позаваблювати, -люю, -єш, гл. Заманить (многихъ).
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Призорий, -а, -е. Близорукій.
Теліп! меж., выражающее покачиваніе. На березі сидит Пилип та бідою теліп-теліп!