Брязкотало, -ла, с. = брязкало.
Відсіктися, -чуся, -чешся, гл. Отбиться оружіемъ въ бою.
Жа́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. 2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Перебувати II, -ва́ю, -єш, сов. в. перебу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Перемѣнять, перемѣнить на комъ обувь, переобувать, переобуть. Треба перебути чобіт, а то муляє.
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився.
Проміж пред. Между, промежъ. Йому пробігла собака проміж ногами.
Смітний, -а, -е. Сорный, мусорный.
Солод, -ду, м. Солодъ. Варив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся.
Спричинуватіти, -тію, -єш, гл. = спричи́нитися.
Увезти, -ся. Cм. увозитися.
