Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить В морі не втопила, од смерти боронила. Предки наші славні боронили волю. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить.
Бучність, -ности, ж. Пышность, великолѣпіе.
Жарту́н, -на, м. = жартівник.
Замазу́рити, -рю, -риш, гл. Запачкать.
Кракун, -на, м. Воронъ.
Понасміттювати, -тюю, -єш, гл. = понасмічувати.
Поранник, -ку, м. Раст. Plantago lanceolata L.
Похапцем нар. Поспѣшно, торопливо. Похапцем звінчалися, щоб не розлучила нас пані.
Рогатий, -а, -е. 1) Рогатый. Мужик багатий, як віл рогатий. Чорт рогатий.
2) Угловатый, съ углами. хата рогата. Дѣла много въ хатѣ (въ каждомъ углѣ дѣло). рога́та плахта = плахта рогатка. Наша пані багата, на їй плахта рогата.
Устарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться, созрѣть вполнѣ. Поки молода кукуруза, то біла, а як устаріється — жовта. Хай устаріються огірки, то буде на насіння. Устарівся мак.
