Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умелигати

Умелигати, -гаю, -єш, гл. = умережити 2. Поїла вона все, що було на подвіррі, навіть шкарбани старі і драну свитину умелигала. Грин. ІІ. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕЛИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕЛИГАТИ"
Вішта, віштя, меж. = вісьта. О. 1861. X. Св. 44.
Волосний III, -ного, с. Волостной старшина. Я наварила риби — може буде волосний. Грин. ІІІ. 566.
За́кид, -ду, м. Упрекъ, укоръ; указаніе недостатка. Сердиті закиди про те, як тепер сталося. Мир. ХРВ. 127.
Мані́сінький, -а, -е. = малісінький. Мил. 216.
Нівечиння, -ня, с. Порча; уничтоженіе, разореніе.
Скантуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Покоробиться, искривиться. Церква окантувалась.
Скорчити, -чу, -чиш, гл. Скорчить, скривить. Так йому руку скорчило.
Скрепитися, -плюся, -пишся, гл. = склепитися. Скріпилися уста мої, не могу промовить. Чуб. V. 865.
Утеребити, -блю, -биш, гл. 1) Вложить, всунуть. Утеребив Бог душу як у пня. Ном. № 2915. Втеребила в пісок жовтий старі сині руки. Шевч. 24. 2) Всучить, дать. Комусь (землемѣръ) утеребив таку пайку, що нічого тобі не вроде. Черк. у. Козаку бідному нетязі коновку в руки втеребила. Мет. 379.
Хмуровокий и хмуроокий, -а, -е. Съ угрюмо смотрящими глазами, т. е. угрюмый, сердитый. Вх. Зн. 76. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМЕЛИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.