Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уметати

Уметати, -таю, -єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: «як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю». Грин. II. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕТАТИ"
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
Відбрикуватися, -куюся, -єшся, гл. Отбиваться, брыкаясь. У Кулиша въ иронич. смыслѣ о защищающихся женщинахъ: Шкода відбракуватись. К. ПС. 55.
Дверча́та, -ча́т, с. мн. Маленькая дверь. Ум. Дверча́тка.
Деренчли́вий, -а, -е. Дребезжащій.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ. Вх. Зн. 20. Желех.
Крілик, -ка, м. = кропив'янка. Вх. Уг. 247. Cм. кріль 2.
Окапини, -пин, ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.
Пастрома, -ми, ж. = пастрама.
Пташиний, -а, -е. = пташачий. Хиба пташиного молока нема. Ном. № 1348.
Хіба нар. = хиба. Хіба тоді кобили трохи? Рудч. Ск. І. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.