Доплазува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Доползти. Доплазував до самого верха.
Жебра́цький, -а, -е. Принадлежащій нищему.
Ковчег, -га, м. Ковчегъ. Увійшов Ной у ковчег.
Малолі́чний, -а, -е. Малочисленный. (Татари) що-весни по свіжій паші пускали свої загони скрізь по наших осадах, хапаючи людей необачних, або малолічних.
Морави́ця, -ці, ж. = мурави́ця 2. І ну щипать лиця. Нащипала... на лицях аж синці знати, наче моровиця повиступала.
Небірка, -ки, ж. = небога.
Площина, -ни, ж. Плоскость, равнина; площадь. Земля здається рівною площиною.
Роспускатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспусти́тися, -щуся, -стишся, гл. 1) Распускаться, распуститься, развернуться. Роспустився як циганська пуга. Довга коса роспустилася по воді. Распускаться, распуститься, развратиться. Розволочиться да і само роспуститься: слова говорять гидкі, старого не поважають. Наша молодіж так роспустилася, що і ходити на улицях страшно. 3) Растворяться, раствориться, распуститься. Не в кожній воді, мило роспуститься.
Убіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. убілити, -лю, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Ще полотна не вбілила. Біле моя, біле, тонка біла, як я тебе убілила.
Упис, -су, м.
1) Вписываніе.
2) Внесеніе въ списокъ, въ запись.