Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спрягти

Спрягти, -жу, -жеш, гл. Изжарить. Одарка не забарилася розігріти ковбасу, спрягля ще яєшню. Мир. Пов. І. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРЯГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРЯГТИ"
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
Головоїд, -да, м. = людоїд? Гол. ІІІ. 40.
Кровець, -вця́, м. Скрытое мѣсто; убѣжище; притонъ. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця. Вх. Уг. 247.
Пильність, -ности, ж. 1) Прилежаніе. 2) Безотлагательность, спѣшность. 3) Пристальность.
Побусурманити и побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Попереїдати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и переїсти, но во множествѣ. Уже й миші половину попереїдали. Г. Барв. 264.
Прикласти, -ся. Cм. прикладати, -ся.
Проміна, -ни, ж. = промін. Проміна одному служить. Ком. Пр. № 681.
Саможер, -ра, м. Себя ядущій. К. ХП. 53.
Халус, -са, м. Лакомка, (Галиц.). Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРЯГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.