Горюва́льниця, -ці, ж. Женщина бѣдстдующая, горюющая. Моя й матінко рідна! Моя й скитальниця, моя й горювальниця. Ум. Горюва́льничка. Моя й дочко, моя й горювальничко!
Жалі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Жаловаться. Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. Школи й не жалілась, щоб що в неї боліло.
Зве́чора нар. Наканунѣ вечеромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміятись.
Золото, -та, с. Золото. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Ум. золотце.
Кропило, -ла, с. Кропило. Дяк ства, попи з кадилами, з кропилом. Ум. кропи́льце.
Обмацуватися, -цуюся, -єшся, сов. в. обмацатися, -цаюся, -єшся, гл. Ощупывать, ощупать себя или вокругъ себя. Обмацавсь — шило коло мене.
Скубонути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть.
Сутихти, -хну, -неш, гл. = стихти. Як трохи су тихне, то й засну.
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.
Фартух, -ха, м. 1) То-же, что и спідниця изъ ситца или окрашеннаго полотна. 2) = хвартух. Припну фартух дорогий — срібні-злоті береги, гафтована середина, — преподобна дівчина. Ум. фартушок.