Вибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибавити, -влю, -виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Він вибавляв кукіль з жита. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить.
Габук, -ка, м. Мѣсто въ рѣкѣ, гдѣ вода течетъ узкимъ русломъ и съ шумомъ бьетъ внизъ.
Дворя́ченько, -ка, м. Ум. отъ дворяк.
Дурни́на, -ни, ж. = дурниця 1 и 2. Хиба тільки горілкою вп'єшся? Дурнину можно зробити й з вина. Лежить цюра в дубині, не кланяється дурнині. дурни́ну стро́їти. Говорить или дѣлать чепуху.
Мере́на, -ни, ж. Рыба: многоусачка рѣчная чебакъ, Cyprinus barbus.
Патиччя, -чя, с. соб. Палки, мелкій хворостъ.
Плахтина, -ни, ж. = плахта, также небольшая или плохая плахта.
Позаморожувати, -жую, -єш, гл. Заморозить (многихъ).
Попереночовувати, -вуємо, -єте, гл. То-же, что и переночувати, но о многихъ.
Тягар, -ра, тягарь, -ря, м. Время, тяжесть. Не для того я співаю, що гаразд ся маю: тяжкий тягар на серденьку — я го ся збуваю.
