Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віджалувати

Віджалувати, -лую, -єш, гл. Не пожалѣть дать. Родителів має (черниця) заможних, то нехай родитель оджалують їй дещо на прожиття, бо вселилася вона у їх в такім убожестві, що й не сказати. МВ. ІІ. 164. Віджалуйте гроші на таке діло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЖАЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЖАЛУВАТИ"
Варварки, -рок, ж. мн. Родъ уставок. Kolb. І. 49.
Вилетіти Cм. вилітати.
Ворушливий, -а, -е. = ворухливий
Головище, -ща, с. ув. отъ голова. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Капустонька, -ки и капусточка, -ки, ж. Ум. отъ непуста.
Клептати и клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить. Желех.
Нази́мий, -а, -е. = назімий.
Поновини, -вин, ж. мн. Обновленіе. Були ж поновини в Єрусалимі. Єв. І. X. 22.
Сидячий, -а, -е. Сидящій, сидячій. Побачили молодця сидячого. Єв. Мр. XVI. 5.
Узбіччя, -чя, с. на узбіччі. Въ сторонѣ. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЖАЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.