Відмолюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відмолитися, -люся, -лишся, гл. Отмаливаться, отмолиться, избавиться отъ кого молитвой. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь.
Замо́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ замо́к. 2) мн. см. ритки.
Зда́лі, здаля́, нар. = здалека. То ж сестриця з братом здалі розмовляла.
Казень, -ні, ж. = казань. Прочувши ж казень, любувались уряду всякого жінки. Що це, яку сьогодня писарь казень казав? Новц.
Люби́сток, -тку, м. Раст. Levisticum officinale. Чи в любистку ти купався, що ти мені сподобався? Ум. любисточок.
Няньчити, -чу, -чиш, гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив.
Поминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Минуть. Поминулися в саду яблучка, ще й солодкії дульки; поминулося дівуваннячко, ще й дівоцькії думки. Поминуться роскішеньки, і сама я бачу.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга.
Сподіятися, -діюся, -єшся, гл.
1) Совершиться, сдѣлаться. Оттаке то сподіялось. Боюся сам себе спитати, чи се коли сподіється.
2) = сподіватися. Де сподієшся ніч ночувати, то там дві будеш.
Трісь меж., выражающее трескъ, лопаніе. Хоч трісь, а пнись.
