Змивати, -ва́ю, -єш, сов. в. змити, змию, -єш, гл.
1) Смывать, смыть. Ой ви сльози, дрібні сльози, ви змиєте горе. Як водою змито — нема й нема.
2) Вымывать, вымыть. Голову йому змила і поськала. Пасітеся, сірі воли, не бійтеся вовка, а я піду до дівчини, — чи змита головка.
Коцюрга, -ги, ж. Палка, клюка. Добрий собака так аж за коцюргу хапає.
Омаць, о́мацьки, нар. Ощупью. Омаць найшов двері хатні.
Пізній, -я, -є. Поздній. Було се пізньої осени. Ой жаль мені раннього кування і пізнього літання.
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Пошкодувати, -дую, -єш, гл. Пожалѣть. Пошкодуй моїх ніг старих та й своїх побережи.
Роструха, -хи, ж. Публичная женщина.
Серака, -ки, об. = сарака. Ой серака Поляниця кукурузи сіє.
Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать.
Спрямити, -млю, -миш, гл. Выпрямить. І вже! не спрямить горбатого могила.