Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поводарь

Поводарь, -ря́, м. Вожакъ; проводникъ. Він змалечку за поводаря в старців був. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОДАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОДАРЬ"
Вікопомність, -ности, ж. Незабвенность, достопамятность.
Вурдяний, -а, -е. — пироги́. Пироги съ вурдою. Вх. Зн. 8.
Гольо́нка, -ки, ж. Трубчатая кость. Черниг. у.
Зда́ний, -а, -е. = здатний. Желех.
Обрямувати, -му́ю, -єш, гл. = облямувати. Лоб, обрямований густим чорним волоссям. Левиц. Пов. 54.
Підворотня, (ня́ти, с.?) = підворотень. Вас. 181.
Повидурювати, -рюю, -єш, гл. Выманить обманомъ (многое, у многихъ).
Присід, -ду, м. Присѣстъ. За їдним присідом вечера з обідом. Ном. № 11972.
Сестритися, -рюся, -ришся, гл. Дѣлаться названной сестрой, сестриться. Колись божились та клялись, братались, сестрились зо мною. Шевч. 546.
Спитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Не спитавши голови, не лізь до ніг. Ном. № 3838. Все розберіть та й спитайте тоді себе: що ми? Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОДАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.