Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повносити

Повносити, -шу, -сиш, гл. Внести (во множествѣ). Познімай та повнось сорочки в хату, — вже посохли. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНОСИТИ"
Баба́на, -ни, ж. Старая овца, негодная для случки. Херс.
Боровниця, -ці, ж. = боровиця. Вх. Уг. 228.
Будуватися, -дуюся, -єшся, гл. Строиться, сооружаться, созидаться.
Відстібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відстібнути, -бну, -неш, гл. Отстегивать, отстегнуть.
Генде, гендека нар. Вонъ тамъ. Желех. Вх. Зн. 10.
Роспилювати, -люю, -єш, сов. в. роспиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Распиливать, распилить.
Стодола, -ли, стодоля, -лі, ж. = клуня. Чуб. V. 333. III. 230. А вже ж твоя пшениченька в стодолі. Н. п.
Термосити 2, -шу, -сиш, гл. Тормошить, теребить. Угор.
Уживальність, -ности, ж. Употребительность. Желех.
Хамний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВНОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.