Водильця, -лець, с. мн. Удила. А поводи все реміннії, а водильця все залізнії.
Гебан, -ну, м. Эбеновое или черное дерево. Як з гебану волос чорний.
Знаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. знайтися, -дуся, -дешся, гл.
1) Находиться, найтись, отыскиваться, отыскаться. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання — пропала навіки. Побить, то й абихто знайдеться, — от инше діло пожалувать!
2) Только сов. в. Родиться. Дитина знайшлася.
Квилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Плакать, стонать. І квилить-плаче Ярославна. І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ). Вовки-сіроманці набігали, по тернах, по балках жовту кість жвакували, жалібненько квилили — проквиляли. Не ясний сокіл квилить-проквиляє, як син до батька, до матері з тяжкої неволі в городи христіянські поклон посилає.
Напру́чувати, -чую, -єш, сов. в. напрутити, -ручу, -тиш, гл. 1) Напрягать, напречь, натягивать, натянуть. Напрутити косу (що косять), або пилку. 2) напрутити вуса. Закрутить усъ.
Помолодішати, -шаю, -єш, гл. = помолодшати.
Прорити, -ся. Cм. проривати, -ся.
Решт, -ту, м. = решта.
Тиририкання, -ня, с. = тирикання.
Хиба 2 нар.
1) Развѣ. Хиба не знаєте приповісти сієї? Хиба будемо на неї дивитись, як на мальовану?
2) Развѣ ужъ, быть можетъ. Пора вже мені (сонце каже) сходить, але я втомилось, — хиба ти йди за мене.
3) Ужъ? Із пасіки пішов на гору, щоб подивитись на бакшу; оттам хіба було розору, що усього й не роскажу.
