Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повносити

Повносити, -шу, -сиш, гл. Внести (во множествѣ). Познімай та повнось сорочки в хату, — вже посохли. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНОСИТИ"
Болотавка, -ки, ж. = блисканка. Вх. Пч. II. 12.
Бубляхи, -хів, м. Сѣмянные плоды картофеля. Н. Вол. у.
Закони́ти, -ся. Cм. законя́ти, -ся.  
Колотня, -ні́, ж. = колотнеча.
Оплеснути, -ну, -не́ш, гл. Омыть. Оплеснула гарненько руки і почала їй помагати (поратись). Г. Барв. 156.
Протомити, -млю, -миш, гл. Утомить.
Розмекекатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, (о теленкѣ, баранѣ и пр.).
Стриб 2 меж. Скокъ! Стриб, стриб з човнів. Котл. Ен. VI. 23. В воду стриб. Котл. Ен. V. 77.
Сутужно нар. Трудно, тяжело. Тепер на дрова стало дуже сутужно. Черк. у.
Шалдувати, -ду́ю, -єш, гл. Дурачить, хитрить. Він двір, кажуть, продає? — Ні, це він тільки шаля́ує. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВНОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.