Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зривати

Зривати, -ва́ю, -єш, сов. в. зірвати, -рву, -веш, гл. 1) Срывать, сорвать. К. Досв. 57. Рудч. Ск. II. 60. Квітку зірвала, за голову клала. Чуб. III. 303. 2)бунт. Поднять бунтъ, возмущеніе. Звели нам під москалів тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. Макс. (1849). 76. 3) зірвати бики. Выпречь быковъ изъ ярма. Вх. Зн. 22. 4)спину, мишки. Лѣченіе поясницы посредствомъ оттягиванія руками кожи отъ спины. Миргор. у. Екатер. у. Слов. Д. Эварн. 5) зірвана дорога. Дорога съ замерзшею на ней грязью, изрѣзанною раньше колесами. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРИВАТИ"
Вовчиця, -ці, ж. Волчица. Приходить на залісок, аж вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134.
Да́льній, -я, -є. Дальній, отдаленный. Та болить серце й головонька, бо чужа, дальня сторононька. Бал. 39. Дальні печери. Левиц. Пов. 348.
Жи́тися, живе́ться, гл. безл. Житься. Як йому живеться? Рудч. Ск. І. 192. Усім людям хороше живеться. Чуб. V. 525.
Кицка, -ки, ж. Кусокъ дерна; комъ земли, глыба, вывороченная плугомъ. Вх. Зн. 25. Шух. І. 165.
Кумка, -ки, ж. Ум. отъ кума́.
Перестрочити Cм. перестрочувати.
Позалоскочувати, -чую, -єш, гл. Защекотать (многихъ).
Стужка, -ки, ж. Ум. отъ стуга.
Трудяк, -ка, м. = трудовник. Полт. г.
Шарувальниця, -ці, ж. Женщина, которая мотыжитъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.