Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умаїти

Умаїти Cм. умаювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМАЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМАЇТИ"
Вигадливість, -вости, ж. Изобрѣтательность. До краси натури прийшла на поміч людська вигадливість. Левиц. І. 221.
Заго́во́рити, -ся. Cм. заговорювати, -ся.
Напридба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть. Неправильная форма вмѣсто надбати. Встрѣчена только у Котляревскаго: Всяких всячин напридбала. Котл. Ен. IV. 17.
Похлопні, -нів, м. Лапти, подплетенныя пенькою.
Рівноважний, -а, -е. = рівноваговий. Ми не виробили собі під византійщиною культури, рівноважної з римською. К. ХП. 65.
Роспадина, -ни, ж. Разсѣлина.
Топільник, -ка, м. Истопникъ. Харьк. г.
Уміряти, -ряю, -єш, гл. Не домѣрить. Не скачіть сажнем, а то ви або умірите, або намірите.
Хортиця, -ці, ж. Борзая сука. Навела хортиця хортенят. Грин. II. 263.
Щезати, -за́ю, -єш, гл. Исчезать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМАЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.