Вексель, -ля, м. Вексель. Векселя не дав.
Дни́ця, -ці, ж. Поперечная доска въ колесѣ водяной мельницы, — такими досками покрыта вся внутренняя часть обода колеса.
Долиза́ти, -ся. Cм. долизувати, -ся.
Драговина́, -ни́, ж. = дряговина. Там колись болото було, а тепер така драговина, аж страшно, як ідеш.
Затира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зате́рти, -тру́, -ре́ш, гл. Затирать, затереть, стирать, стереть. Ой ходімо, дівчинонько, слідок затирати. Переносно: заглаживать, загладить, стараться скрыть. Як ні затирала свій смуток шуткуванням... він раз-по-раз допитувався. 2) — ру́ки. Потирать руки. А там, затираючи руки... потяг доріженькою до хати. 3) Дѣлать заторъ. Із ляхами пиво варити затирайте: лядський солод, козацька вода, лядські дрова, козацькі труда. 4) У бочаровъ: прорѣзывать на нижней части клепокъ полосу или вырѣзку для вставки дна. 5) Только несов. в. Ѣсть съ аппетитомъ. Панотець затирав сметану з свіжим сиром, випивши чарку оковитої. Тимоха тим часом затирав печену курку, що на стіл подали. 6) — борщ. = заправляти 1.
Згаси́ти Cм. згашати.
Непитущий, -а, -е. Непьющій. Непитущий зроду.
Розблискатися, -каюся, -єшся, гл. Засверкать отовсюду.
Трудити, -джу, -диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив труди ти на одного вельможного дармоїда. 2) = муляти. Мені трудить ногу. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.
Упрівати, -ваю, -єш, сов. в. упріти, -рію, -єш, гл.
1) Потѣть, вспотѣть. Поки не упріти, поти не уміти.
2) Взопрѣть, довариваться, довариться. Півник упрів і молошна каша упріла, — пора обідати.
