Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карлюка

Карлюка, -ки, ж. Крючокъ, загибъ на концѣ палки. Кв. II. 170. Ум. карлючка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛЮКА"
Гойдалка, -ки, ж. качель.
Госпо́дній, -ня, -нє Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу. Шевч. 9.
Дия́волів, -ова, -ве. Принадлежащій дьяволу. Не по правді, дияволів сину, живеш ізо мною. Черкас. у.
Дротя́нка, -ки, ж. нага́йка дротя́нка. Нагайка, сдѣланная изъ проволоки. Не питайся, брате, чи дужа-здорова, запитайся, брате, яка моя доля: шовкая хусточка в руках моїх стліла, нагайка-дротянка кров'ю обкипіла. Мет. 281. 2) Раст. Juncus trifidus. Лв. 99. Ум. дротя́ночка. Чг. 26. Нагаєчка-дротяночка у три дроти звита. Чуб. III. 111.
Єдина́чка, -ки, ж. Единственная дочь, то-же что и одиначка 1. Нехай дочка-єдиначка трохи погуляє. Н. п. Рк. Макс. Пещена була така, бо, сказано, — єдиначка. МВ. І. 130.
Лепе́ць, -пцю́, м. Раст. 1) Asperugo procumbeus. ЗЮЗО. І. 113. 2) Galium Aparine. ЗЮЗО. І. 123.
Поганючий, -а, -е., Ув. отъ поганий.
Унада, -ди, ж. Повадка, привычка.
Чудний, -а, -е. Странный, смѣшной. Семен Палій той був на все село чудний та дивний. МВ. ІІ. 21. Чудний як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого. Ном. № 7828. Ой приснився королевичу чудний-дивний сон. Чуб. V. 771., Ум. чудне́нький.
Шваля, -лі, ж. 1) Швея, вышивальщица. Шух. І. 154. Я шваля з Вильбова, приїхала до свого двора. Мет. 197. 2) Бревно, разрѣзанное вдоль. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРЛЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.