Відкозакувати, -ку́ю, -єш, гл. Окончить козачествовать. Запорожці.... відкозакувавши в Січі, позаводились жінками та дітьми.
Ворог, -га, м. Врагъ. В щасті не без ворога. З одним Богом на сто ворог. Ум. ворі(о)женько.
Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Звитя́жство, -ва, с. Побѣда, одолѣніе.
Лагода, -ди, ж. Кротость, мягкость душевная; согласіе, миролюбивыя отношенія. Вони робили... мечем та кулаччєм, а ми — пером та лагодою.
Навколі́нці нар. = навколішки.
Об'їздити, -джу, -диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.
Позапізнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Опоздать, запоздать (о многихъ).
Прицмокнути Cм. прицмокувати.
Тюрю меж., выраж. стукъ экипажа при ѣздѣ. Я з своїм дідом коли схочу то поїду: чи пізненько, чи раненько — тюрю, тюрю помаленьку.
