Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брунька

Брунька, -ки, ж. 1) Древесная почка (лиственная). Мнж. 176. На весні береза бруньки наганяє. Чуб. І. 130. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ. Харьк. г. 2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Мнж. 176. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Мнж. 109. Ум. брунечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУНЬКА"
Бухало, -ла, м. Увалень, неуклюжій.
Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Стор. МПр. 167. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла. Мет. 211.
Зношати, -ша́ю, -єш и зно́шувати, -шую, -єш, гл. = зно́сити. Вх. Лем. 420.
Орішанка, -ки, ж. = лускогоріх. Вх. Уг. 256.
Перстач, -ча́, м.золотник. Раст. Potentilla aurea. Шух. І. 20.  
Рожин, -на, -не. Принадлежащій розѣ, мальвѣ. Чуб. III. 100.
Роздягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. роздягтися, -гнуся, -нешся, гл. Еней один не роздягався, Еней один за всіх не спав. Котл. Ен. VI. 20.
Розмаринний, -а, -е. Розмаринный. Понюхаєм зіллячка розмаринного. Чуб. V. 312.
Усувати, -ваю, -єш, сов. в. усунути, -ну, -неш, гл. Вдвигать, вдвинуть.
Чикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця. Драг. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.