Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брунька

Брунька, -ки, ж. 1) Древесная почка (лиственная). Мнж. 176. На весні береза бруньки наганяє. Чуб. І. 130. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ. Харьк. г. 2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Мнж. 176. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Мнж. 109. Ум. брунечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУНЬКА"
Випорток, -тка, м. Выпоротокъ, мертворожденное животное. Вас. 198.
Гишель, -лі, ж. Берцо; голень. Вх. Уг. 233.
Данцівни́к, -ка́, м. Танцоръ. Шух. І. 33.
Заглоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Захватить мѣсто, вытѣснить. Заглотит лісом поле. Вх. Зн. 19.
Карапуз, -за, м. Карапузикъ. Діток сплодив двойко: карапузика хлопчика та скверуху дівчинку. К. ЧР.
Мерзе́но нар. Гадко, мерзко, омерзительно. Як вість така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зробилась нечепурна. Котл. Ен. VI. 63.
Недавній, -я, -є. Недавній. Так ти ще й битись! — скрикнула крамариха на недавню свою товаришку. Мир. Пов. II. 70.
Путо, -та, с. Преимущ. во мн. пута. 1) Путы. Ой на волики налигачі, а на коники пута. Мет. 56. 2) Кандалы. Закували запорожців в залізнії пута. Н. п.
Різко нар. 1) Рѣзко, пронзительно. Грайте, музики, різко, кланяйся, Ганнусе, матусі низько. Н. п. Камен. у. 2) Жестко. 3) Быстро. Мил. 134.
Углибати, -ба́ю, -єш, гл. Погружаться въ глубину. Легш їй було у безодню углибати неуважно, ніж на кручі висіти. МВ. (О. 1862. І. 98).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.