Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тапчан

Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Св. Л. 11. Ум. тапчаник, тапчанчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАПЧАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАПЧАН"
Застіжи́на, -ни, ж. = застіжка. На бідній дівчинонці синя застіжина. Грин. III. 531.
Колихання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Колокільце, -ця, с. Бубенчикъ? А-а люлечки! шовковії вірвечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка: засни, мала дитиночка! Макс. (1849). 105.
Накупи́ти Cм. накупати.
Обмоскалити, -ся. Cм. обмоскалювати, -ся.
Переводня, -ні́, ж. Измельчавшая, выродившаяся порода.
Пулька, -ки, ж. = индичка. Вх. Пч. II. 12.
Сміливісінько нар. Совершенно смѣло. Лебед. у.
Соколеня, -няти, с. Соколенокъ. Чуб. V. 694.
Харьківщина, -ни, ж. Харьковская губернія. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАПЧАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.