Байрака, -ки, ж. = байрак 1. Не з-за гори, з-за байраки, відтіля ідуть гайдамаки. Форма эта, вѣроятно, явилась только для риѳмы.
Відриватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відірватися, -рвуся, -вешся, гл. Отрываться, оторваться. Випив він та зараз давай відриватись від стіни. Одірвись, коню, од берестонька.
Забезпеча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = забезпечувати.
Ма́ма, ми, ж. Мама. З бідою, як з рідною мамою. Ум. мамка, мамонька, мамочка, мамунечка, мамуня, мамусенька, мамусечка, мамуся. Ой, мамочко, ой, мамочко! ви не бийте мене, ви не лайте мене, — коли я вам докучила, то оддайте мене. Ой таточку наш, таточку, де ти подів мамочку? Як дочка стелила, легенько здихнула: «щоб моя мамуня здорова заснула!». Мамунечко, я коло вас. Мамуню ж мої рідненькі, мамусенько! Дайте ж мені раду!
М'я́со и мня́со, -са, с. Мясо. Не буде з тої кози м'яса. Коза наша й мнясо наше. Ум. м'ясце, мнясце́.
Позакрівавлювати, -люю, -єш, гл. Окровавить (во множествѣ).
Попровірчувати, -чую, -єш, гл. Просверлить (во множествѣ). Попровірчував дірочки в дошці.
Ревидувати, -ду́ю, -єш, гл. Ревизовать, осматривать. Став жовнірь госпосю ревидувати: чом в тебе, госпосю, уста солодкі?... Чом в тебе, госпосю, очка чорненькі? Нехай опека мене ревидує.
Статочний, -а, -е. = статечний.
То сз. 1) То. Чи ж то божа така воля, що нещасна моя доля. Люде не побачуть, то й не засміються. 2) то-бо-то. Вотъ то то же. 3) то б то. То есть, стало быть, значитъ. То б то ти паном будеш, чи що»? 4) то́-що. И тому подобное, и такъ далѣе. Купи на базарі, чого треба на борщ: мняса, бураків, капусти то що. 5) то що? Такъ что жъ? Він тут сердивсь, лаявсь без тебе, грімає і на тебе, що нема тебе. — То що? Мені байдуже. 6) що..., то.... Чѣмъ..., тѣмъ.... І що йому міцнійш у голову уступав, то він далі посува. Що більше умієш, то так неначе більше світа бачиш.
